1-е ПетраРозділ 2 |
|
1 |
|
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння, |
|
3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь. |
|
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. |
|
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. |
|
6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“! |
|
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“, |
|
8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були. |
|
9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́, |
|
10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані! |
|
11 |
|
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання. |
|
13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому, |
|
14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців. |
|
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, — |
|
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі. |
|
17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. |
|
18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим. |
|
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи. |
|
20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові! |
|
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його. |
|
22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“ |
|
23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо. |
|
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“. |
|
25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ. |
1 PeterChapter 2 |
|
1 Why |
|
2 As newborn |
|
3 If |
|
4 To whom |
|
5 You also, |
|
6 Why |
|
7 To you therefore |
|
8 And a stone |
|
9 But you are a chosen |
|
10 Which |
|
11 Dearly beloved, |
|
12 Having |
|
13 Submit |
|
14 Or |
|
15 For so |
|
16 As free, |
|
17 Honor |
|
18 Servants, |
|
19 For this |
|
20 For what |
|
21 For even hereunto |
|
22 Who |
|
23 Who, |
|
24 Who |
|
25 For you were as sheep |
1-е ПетраРозділ 2 |
1 PeterChapter 2 |
|
1 |
1 Why |
|
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння, |
2 As newborn |
|
3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь. |
3 If |
|
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. |
4 To whom |
|
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. |
5 You also, |
|
6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“! |
6 Why |
|
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“, |
7 To you therefore |
|
8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були. |
8 And a stone |
|
9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́, |
9 But you are a chosen |
|
10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані! |
10 Which |
|
11 |
11 Dearly beloved, |
|
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання. |
12 Having |
|
13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому, |
13 Submit |
|
14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців. |
14 Or |
|
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, — |
15 For so |
|
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі. |
16 As free, |
|
17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. |
17 Honor |
|
18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим. |
18 Servants, |
|
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи. |
19 For this |
|
20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові! |
20 For what |
|
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його. |
21 For even hereunto |
|
22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“ |
22 Who |
|
23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо. |
23 Who, |
|
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“. |
24 Who |
|
25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ. |
25 For you were as sheep |